15 квітня 2021

24група       Українська мова

РМ. Дискусія на тему: «Гроші. Навіщо збирати? Де зберігати? На що витрачати? Як заощаджувати?»	Письмово(на аркушах)висловити свою думку з даної теми.
Повторення вивченого з теми «Практична риторика»

Письмово дайте відповіді на запитання з теми»Практична риторика»

Запитання 1

Виберіть правильне визначення до поняття "риторика"

варіанти відповідей

 

це наука про способи переконання і ефективні форми впливу на аудиторію з врахуванням її особливостей.

 

 

двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше людьми у вигляді питань та відповідей.

 

 

це обмін думками з тієї чи іншої теми, де кожен учасник має власну відмінну точку зору.

 

 

стан суперечки, диспут при обговоренні або вирішенні проблем.

Запитання 2

Батьком риторики вважається...

варіанти відповідей

 

Архімед

 

 

Арістотель

 

 

Діоген

 

 

Платон

Запитання 3

Призма, через яку людина дивиться на світ і себе в ньому, називається...

варіанти відповідей

 

мистецтво

 

 

самоусвідомлення

 

 

менталітет

 

 

самовираження

Запитання 4

Форма мовлення, яка характеризується зміною висловлювань трьох і більше мовців і безпосереднім зв'язком висловлювань з ситуацією - це... 

варіанти відповідей

 

монолог

 

 

діалог

 

 

полілог

 

 

триалог

Запитання 5

Виберіть всі обовязкові вимоги до оратора.

варіанти відповідей

 

врівноваженість

 

 

впевненість

 

 

енергійність

 

 

охайність

 

 

невимушеність

 

 

зосередженість

 

 

природність

 

 

турботливість

Запитання 6

Виберіть основні етапи підготовки до публічного виступу

варіанти відповідей

 

вибір теми

 

 

репетиція промови

 

 

моделювання аудиторії

 

 

модна зачіска

 

 

особливі родзинки

 

 

запрошення критиків

 

 

збір матеріалів

 

 

подарунки слухачам

Запитання 7

Рецептивний вид мовленнєвої діяльності, за допомогою якого здійснюються прийом і подальша переробка мовного повідомлення на основі діяльності слухового аналізатора, - це...

варіанти відповідей

 

говоріння

 

 

слухання

 

 

мовлення

 

 

відчуття

 

 

сприйняття

Запитання 8

Свідоме зусилля, прагнення зрозуміти змістовну й емоційну частини висловлювання.

варіанти відповідей

 

ввічливе говоріння

 

 

уважне слухання

 

 

активне слухання

 

 

пасивне слухання

Запитання 9

Активне слухання дає можливість:

 

варіанти відповідей

 

зібрати максимум інформації, зрозуміти проблему

 

 

висловитися і зняти негативні емоції

 

 

домовитись про компроміс

 

 

прийти до загального розуміння проблеми, ситуації та контексту розмови

 

 

проявити весь спектр поваги до мовця

Запитання 10

Виберіть 4 види слухання за класифікацією Келлі

варіанти відповідей

 

активне рефлексивне слухання

 

 

пасивне неуважне слухання

 

 

слухання нерефлексії

 

 

слухання з проявами емоцій                                

 

 

емпатичне слухання

 

 

спрямоване критичне слухання

 

 

слухання з реагуванням жестами

Запитання 11

Згода з ким-небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети - це ...

варіанти відповідей

 

компроміс

 

 

менталітет

 

 

поступка

 

 

диспут

 

 

відмова

 

 

ідея

Запитання 12

Виберіть художні засоби.

варіанти відповідей

 

епітет

 

 

алегорія

 

 

алергія

 

 

метафора

 

 

метофобія

 

 

метонімія

 

 

епіфора

 

 

епіграф

 

 

15 квітня 2021

24група       Українська література

 

33. Урок літератури рідного краю(прозові твори).

Ознайомитись та законспектувати.

Один із Франкової сотні

Осип Маковей — видатний український письменник-реаліст, активний громадсько-політичний діяч кінця ХІХ — ХХ ст. На літературній ниві він виступив майже одночасно з Лесею Українкою, О. Кобилянською, В. Стефаником, Н. Кобринською та іншими письменниками. До цієї когорти видатних митців слова І. Франко відносив О. Маковея як «талановитого новеліста і поета».

Осип Маковей народився 23 серпня 1867 року в м. Яворові на Львівщині. Дитячі роки пройшли в рідному містечку, де він здобув початкову освіту. Уже в цей період юнак виявив здібності у навчанні, захоплювався музикою, малюванням, збирав народну творчість.

1885 року відбулося знайомство О. Маковея з І. Франком, яке відіграло важливу роль у житті майбутнього письменника. Великий Каменяр допоміг О. Маковею вибрати свою стежку в літературі. У 1887 році Осип став студентом філософського факультету Львівського університету, який закінчив у 1893 році. Згодом влаштувався редактором газети «Зоря», у якій уміщував свої публіцистичні твори, ряд сатиричних фейлетонів.

У 1895—1897 pоках О. Маковей працював редактором газети «Буковина» (м. Чернівці). У цей час написав повість «Залісє», кілька оповідань, збірку поезій «Подорож до Києва».

У 1897—1899 роках Осип Маковей був одним із редакторів журналу «Літературно-науковий вісник» (м. Львів). На початку ХХ ст. переїхав у м. Чернівці, де викладав українську мову й літературу в учительській семінарії. Працював наполегливо й самовіддано, прищеплював учням любов до рідного слова, давав глибокі знання.

На початку XX ст. письменник виступив з новими творами. У 1901 році вийшла його збірка нарисів і фейлетонів «Наші знакомі», у 1904 році — збірка «Оповідання». Останнім його твором перед приходом до м. Заліщиків була повість «Ярошенко» (1905), у якій автор змальовує бої українсько-польських військ проти турецької навали у 1621 році під Хотином.

У 1910 році О. Маковей надрукував поему «Тернє», а пізніше — «Ревун» (1911). Письменник знав, що його сатиричні твори не до вподоби різним псевдопатріотам, але він був готовий багато стерпіти, щоб тільки принести «користь загалу».

У 1910 році він одержав посаду вчителя у Львівській жіночій семінарії, де зазнав утисків з боку реакційних елементів. У поєдинку з політиками-кар’єристами змушений був поступитися місцем праці.

У 1913 році назавжди покинув м. Львів і переїхав до м. Заліщиків, де працював на посаді директора вчительської семінарії до 1925 року (з перервою на час воєнних дій Першої світової війни). Осип Маковей доклав багато зусиль, щоб цей навчальний заклад отримав нове приміщення, щоб для дітей незаможних батьків організувати інтернат.

Своїм чуйним ставленням до учнів та вчителів О. Маковей завоював щиру симпатію й авторитет. Але, на жаль, йому не довелося довго залишатися в м. Заліщиках, бо в 1914 році вибухнула Перша світова війна й Осипа Маковея було мобілізовано на фронт, де відбував свою армійську службу аж до 1918 року.

Після свого звільнення з військової служби О. Маковей повернувся до м. Заліщиків у липні 1918 року. Ці часи були сповнені важливими подіями — Листопадовий зрив 1918 року та славна Чортківська офензива.

З приходом військової влади більшовиків було утворено Повітовий ревком. До нього увійшли здебільшого чесні та свідомі українці, які вважали своїм обов’язком охороняти населення від різних несподіванок з боку нової окупаційної влади. Комісаром народної освіти став Василь Цалинюк, а комісаром із справ культури — Осип Маковей. Їхніми зусиллями в м. Заліщиках відсвяткували чергове Шевченківське свято, головну доповідь на якому виголосив О. Маковей.

Після відступу більшовиків і приходу польської влади в Заліщицькій семінарії відновилося навчання.

Осип Маковей, завдяки якому семінарія відкрила свої двері, надалі залишався на посаді директора. Але згодом польські шовіністи не могли стерпіти цього. На початку 1921 року директора семінарії Осипа Маковея, учителя музики і співу Василя Цалинюка, а також відомого українського діяча із с. Добровлян Гриця Кузняка було заарештовано, звинувачено в державній зраді й спроваджено до Чортківської тюрми. Ці арешти викликали бурю протестів громадськості, і польська влада змушена була звільнити з тюрми Маковея і Цалинюка, а О. Маковея було поновлено на посаді. Із поверненням Осипа Маковея справи в семінарії покращилися, але тюрма залишила певний слід і його здоров’я почало погіршуватися.

За час свого перебування в м. Заліщиках в останні роки життя Осип Маковей видав дві збірки творів: «Кроваве поле» (1921) і «Прижмуреним оком» (1923).

Весною 1925 року в Заліщицькій семінарії відбувся останній, за директорства Маковея, випуск, бо 21 серпня цього ж року його серце зупинилося. Це був болючий удар і для семінарії, і для української спільноти.

Хоча це сталося під час канікул, звістка про смерть Маковея скоро наспіла до учнів. Студенти семінарії, як і випускники, подбали про те, щоб гідно віддати останній поклін своєму директорові. Похорон почався з подвір’я семінарії, де знаходилось житлове приміщення директора, о першій годині по полудні й тривав аж до заходу сонця. Труна видатного письменника була прикрашена кетягами червоної калини, а в ногах покійного сумувала бандура. Труну везли три пари волів із позолоченими рогами, а за нею йшли делегації з кожного села Заліщицького повіту із своїми оркестрами та вінками.

О. Маковей самовіддано прислужився розвитку української літератури, піднесенню національної свідомості народу. Вдячні нащадки пам’ятають про його сподвижницьку працю, радіють, що мрії письменника переходять у реальність. Україна стала незалежною державою, а над вільним Наддністрянським краєм линуть пісні на слова Осипа Маковея. Його ім’ям у м. Заліщиках названо вулицю й провулок, а також школу, у якій створено кімнату-музей О. Маковея. На приміщенні колишньої семінарії встановлено барельєф, а навпроти у сквері споруджено пам’ятник письменнику. У місцевому краєзнавчому музеї діє постійна експозиція, що висвітлює життя і творчість О. Маковея. Він тут жив, творив і здобував шану українського народу. Слава та ім’я Осипа Маковея не меркне з роками.

 

Поезія і проза

Осип Маковей

ПОЕЗІЯ І ПРОЗА

(Із .судової розправи)

Давно колись про таку пригоду дівчата складали жалісливі пісні, поетичні нарікання на свою нещасну долю, а тепер се опинилося в суді.

Настуся Ковалівна заскаржила молодого жонатого господаря Павла Василишина, що кілька літ обіцював їй з нею женитися, потім вийшов з війська, звів її на бездоріжжя, про дитину не подбав і оженився з іншою. Тепер сі молоді люди, що ще недавно обнімалися й цілувалися, стояли разом зі своїми батьками і адвокатами-жидами перед молодим суддею в карнім суді, недалеко одно від другого, але розділені глибокою пропастю в душі, якої вже ніщо не зарівняє. Коло судді сидів ще писар, зрештою нікого не було в кімнаті, бо розправа була тайна.

— Павле Василишине,— почав суддя, переглянувши акти,— розкажіть мені, як то було. Чи ви ходили до сеї дівчини, чи обіцювали їй з нею женитися? А правду кажіть!

Василишин глянув несміло на хрест між двома свічками, потім спустив очі на поміст і говорив, не дивлячись на нікого:

— Та я ходив до неї і любив її, але тато не казали її брати.

— Чому?

Старий Василишин не втерпів і відповів за сина майже з обуренням:

— Як же, прошу пана судді, аби мій син та у Коваля женився?

— Що ж такого? Хіба Коваль що — не господар? — спитав суддя.

Тут старий Коваль не стримав себе і з гнівом відворкнув:

— Е! Прошу пана, багачі всі однакі. Багачки шукав!

— Ну, годі! Говоріть же, Павле, далі, чому ви не оженилися з Настусею? — сказав суддя.

— Що ж мені було робити? Тато казали, що не дадуть мені ані загона поля; у н е ї (тут Павло махнув головою в сторону Настусі, що стояла тихо, мов без душі) є там якийсь загонець, але з того не можна вижити. Гадав я іти до двора на службу,— відрадили мені. Крутився я так з рік, а далі оженився.

— Хіба на Настку була яка лиха слава? Була вам невірна? Водилася з іншими парубками?

— Та ні! Я не чував...

— Ой-ой-ой! Чому ні? — вмішався батько Павла. Суддя глянув на Настку. Вона піднесла голову і великими синіми очима глянула здивовано на старого.

— Та коли? — ледви вимовила вона.

— Хіба не танцювала ти з іншими, як Павло був при війську?! — крикнув старий Василишин сердито.

— Гов, ґаздо, не кричіть! Ви тут у суді! —спинив суддя.— Потанцювати при людях можна, з ким дівчина хоче. А чи ви, Павле, обіцювали Настці женитися з нею?

— Ні! —відповів коротко Павло, очевидно, вже навчений адвокатом.

— Падоньку ж мій! Не обіцював?! — крикнула несподівано Настуся і заплакала ревними сльозами. Вхопилася за голову руками і мов шукала стіни, щоб ударити головою об неї.— Та де ж се правда?! Адже кілька літ і писав, і говорив, що візьме мене. Я листи принесла, що він писав до мене. Най скаже, чи то не його? Я присягну!

— Настко, тільки без плачу і заводження! — порадив суддя.— Покажіть сі листи!..

Настка розв'язала хустку, вийняла листи і подала судді. Сльози котилися їй, як горох по лиці, хоч уже здержалася від голосного плачу.

Настала тишина, тільки оба адвокати на кріслах розмовляли щось байдуже тихим голосом. Крізь отверті вікна ком-нати долітав з города щебіт ластівок на даху і цвірінькання горобців, що виводилися у гніздах під дахом. В городі знати вже було початок літа по ягодах, що червонілися на черешнях.

Суддя подиктував писареві відповіді до протоколу і почав переглядати листи. Справді, не читав, тільки переглядав, бо було їх багато, а у всіх менше-більше було те саме "люблю тебе". "Нічого цікавого",— думав собі, здогадуючи свої любовні пригоди з недавніх літ. Йому вже тридцятка минула, волосся вже починало сивіти, животик заокруглився, і він дивився на такі наївні листи очима досвідного старого кавалера.

— А! Тут і поезія! — обізвався нараз, глянувши на один лист.— Може, панове, послухаєте? — сказав, обернувшися до адвокатів, котрі, очевидно" розмовляли про якісь свої діла.

— Просимо! Суддя почав читати:

"Я до стола засідаю, папір розкладаю; через гори, через ріки сей лист посилаю. Лети-лети, мій листочку, в далеку дорогу; полетів би й я з тобою, та іти не могу. Ой, як прийдеш, мій листочку, до милої близько, поклонися їй від мене до самих ніг низько. Най вона си прочитає, най си розгадає, чи не той то жовнярина, що вона кохає. Нагадай си, дівчинонько, як ми ся кохали, докн мене молодого до війська не взяли. Взяли мене на чужину та й нас розлучили, та як бог нам допоможе, будем ся любили. Ой, люблю тя, дівчнноиько, так як свою душу; через тебе, моя мила, загибати мушу. Ой, як тужить моє серце за тобою, мила, як згадаю, що тя Люблю і ти м'я любила. Вночі не сплю, вдень думаю, все думка о тобі; прийде мені молодому заснути у гробі. Чи ти мене вчарувала, чи мені так бог дав, що я тебе, дівчинонько, так собі сподобав? Ой, як я си нагадаю, як-то було зразу, яка була розмовонька коло перелазу. Любив я тя, дівчинонько, як настало літо, як-то було межи нами не раз розмаїто".

(І суддя і адвокати тут усміхнулися, а Настуся, що слухала досі віршів так, мовби не чула ще їх, засоромилася. Оба батьки слухали зовсім байдуже).

"А я хлопець молоденький, хоть при війську служу, за тобою, моя Насте, цілим серцем тужу. Ой, тужу я, моя мила, та й тужитн буду; хоть далеко я від тебе, то тя не забуду. Допоможи мені, боже, ще рік відслужити а як вернуся до тебе, буду ся женити..."

Суддя урвав.

. — Касарняна поезія! — замітив один адвокат зневажливо.

Суддя не відповів на се нічого, лише спитав Павла:

— Чи то ви складали сі вірші?

— Та се я так собі приспівував у касарні з іншими.

— І сам вигадував?

— Трохи я сам, трохи інші. Або я знаю, як то було?

— Але то ви писали?

— Я.

— Тут ви на письмі обіцюете Настці, що оженитеся з нею.

— Та се співанка!

— Але до кого писана? Павло не відповів нічого.

Суддя почав переслухувати Настку. Вона зовсім не знала, з якого "кінця" починати оповідання про своє горе, і говорила без ладу, схлипуючи від часу до часу.

— Яз іншими не сходилася, тільки з ним. Ще перед військом казав, що возьме мене. Я присягну. З війська листи писав, свій портрет прислав. На Великдень бував. Все казав то само. Я гадала, що може. Потім вислужив, міг женитися. Не оженився, тільки здурив. Прийшла дитина, і я вже сама не знаю...

Не докінчила, тільки розплакалася гірко.

Писар почав записувати те, що суддя казав; старі батьки мовчали, похитуючи головами, адвокати розмовляли щось по-німецьки, Павло стояв зі спущеними на поміст очима, а Настка не знала, що має почати зі своїми руками, мовби заважали їй, та трохи не подерла хустки з листів.

— Слухайте, Насте,— обізвався знов суддя,— ви мусите на то присягнути, що сказали.

— Я присягну.

— Павло буде караний.

Молодиця глянула здивовано на суддю:

— Та мені не о то йде, аби Павла карати, тільки, що я, бідна, з дитиною пічну? Мене з хати гонять! Де ж я собі раду дам?

— Sie hat ihn doch geliebt! 1 — замітив суддя в сторону адвокатів по-німецьки, щоб селяни не розуміли, але адвокати не докінчили ще своєї розмови і не звернули на се уваги.— Коли Павло буде тут засуджений, можете його, Наст-ко, скаржити, аби платив на дитину.

— Я присягну, бо то правда.

Писар засвітив свічки, старі батьки і Павло відступили дальше від стола, адвокати встали, а Настка почала тремтячим голосом повторяти за суддею слова присяги.

По присязі сказала ще раз те саме про Павла, що попереду. Говорили ще коротко адвокати, старий Василишин старався ще оправдувати сина, одначе суддя не зважав на те,

Вона все ж таки його кохала! (Нім.).

все, встав і, покликуючись на § 506 карного закону, засудив Павла на місяць арешту.

— Що мені з того? — обізвалася перша Настка, почувши засуд.

— Я зголошую відклик від вини і кари,— промовив Павлів адвокат.

— Не тішся, Настко, перед часом,— відозвався старий Василишин,— вищий суд ту кару скасує...

— Ет! Встилайтеся, старий, таке говорити! — сказав суддя.— Як же ваш Павло жиє собі з жінкою!

— Б'ються, паноньку; на все село сварка і бійка! — відповів старий Коваль.

— От і маєте воли та корови! — додав суддя.

— Та що? — відворкнув старий Василишин.— Аби хлоп не мав права свою жінку набити? І що кому до того?

— Ет, шкода з вами говорити! Будьте здорові! А отеє, Настко, ваші листи віддаю вам. Тільки один затримую до актів. Ну, ідіть уже, бо там інші ждуть.

Селяне почали повагом виходити з комнати. Суддя скрутив собі папіроску і, складаючи акти, глянув ще на Павлову "поезію". Він цілої не прочитав, там було ще більше строф подібного змісту, як і попередні. Суддя прочитав ще одну:

Чи-сь здорова, дівчинонько, моя люба птичко? Чи веселе, чи сумує твоє біле личко?

Далі вже не читав, вложив "поезію" в акти і казав прикликати інших селян, що ждали на суд.

1912

 

 

34.Підсумковий урок з теми»Образне слово поетичного модернізму»

Виконайте тестові завдання з теми(відповіді надсилайте на мій особистий номер у вайбері)

 

 

Запитання 1

Хто розпочав у 1901 році літературну дискусію щодо модернізму?

варіанти відповідей

 

Леся Українка

 

 

Михайло Драгоманов

 

 

Микола Вороний

 

 

Олександр Олесь

Запитання 2

У поетів-модерністів на перший план виходить

варіанти відповідей

 

подія

 

 

мрія

 

 

людина

 

 

історична епоха

Запитання 3

Хто із письменників-модерністів написав свій перший вірш "Надія" у 9 років?

варіанти відповідей

 

Леся Українка

 

 

Олена Пчілка

 

 

Олександр Олесь

 

 

Микола Вороний

Запитання 4

Течіями модернізму є всі названі, КРІМ

варіанти відповідей

 

експресіонізм

 

 

імпресіонізм

 

 

неоромантизм

 

 

класицизм

Запитання 5

Визначте головну думку драми-феєрії „Лісова пісня”:

варіанти відповідей

 

одвічна проблема реалізації творчої особистості;

 

 

перемога вільного високодуховного життя над буденщиною;

 

 

проблема соціальної нерівності людей;

 

 

проблема збереження природного середовища.

Запитання 6

Який художній засіб є провідним у вірші Лесі Українки "Contra spem spero!"

варіанти відповідей

 

Гіпербола

 

 

Антитеза

 

 

Анафора

 

 

Алітерація

Запитання 7

Слова:

Не зневажай душі своєї цвіту,

Бо з нього виросло кохання наше!

Той цвіт від папороті чарівніший —

Він скарби творить, а не відкриває...

адресовані:

 

варіанти відповідей

 

Мавці;

 

 

Лукашеві;

 

 

Килині;

 

 

Перелесникові.

 

Запитання 8

Оберіть портрет автора (авторки) поезії "Блакитна панна"

варіанти відповідей

 

 

 

 

 

 

 

Запитання 9

Домінуючим художнім засобом у творі М. Вороного „Блакитна панна” є:

варіанти відповідей

 

метафора

 

 

тавтологія

 

 

символ

 

 

порівняння

Запитання 10

Леся Українка є автором усіх творів, окрім

варіанти відповідей

 

"Contra spem spero"

 

 

"Чари ночі"

 

 

"Лісова пісня"

 

 

"Інфанта"

 

 

"Слово, чому ти не твердая криця"

Запитання 11

Які з названих творів є драматичними?

варіанти відповідей

 

"По дорозі в Казку"

 

 

"О слово рідне, орле скутий"

 

 

"Інфанта"

 

 

"Лісова пісня"

 

 

"Блакитна панна"

Запитання 12

Поезія Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!» - це ... лірика

варіанти відповідей

 

 інтимна;

 

 

пейзажна

 

 

патріотична

 

 

філософська

Запитання 13

Який символічний образ відсутній у поезії "Чари ночі"?

варіанти відповідей

 

солов’ї;

 

 

іскра;

 

 

бенкет весни;

 

 

дорога;

 

 

Фауст.

Запитання 14

Що є образами-символами в поезії "Чари ночі"?

варіанти відповідей

 

а) Молодість, кохання, швидкоплинність життя;

 

 

б) Солов'ї, зорі, ніч, квіти;

 

 

 в) Кохана дівчина, поцілунки, ніжність;

 

 

г) Вогонь, життя, смерть.

Запитання 15

Укажіть поезії, які написав О. Олесь

варіанти відповідей

 

"Блакитна Панна"

 

 

"Чари ночі"

 

 

"О панно Інно..."

 

 

"Ви знаєте, як липа шелестить..."

Запитання 16

Домінуючим художнім засобом у творі М. Вороного "Блакитна панна" є

варіанти відповідей

 

метафора

 

 

символ

 

 

тавтологія

 

 

персоніфікація

Запитання 17

До якого жанру належить твір "Чари ночі"?

варіанти відповідей

 

а) елегія;

 

 

б) присвята;

 

 

в) романс;

 

 

г) сонет.

Запитання 18

Твір М. Вороного "Блакитна панна" належить до такої тематичної групи, як

варіанти відповідей

 

патріотична

 

 

філософська

 

 

пейзажна

 

 

інтимна

Запитання 19

Якого героя твору зарубіжної літератури згадано у творі "Чари ночі"?

варіанти відповідей

 

Фауста

 

 

Ромео

 

 

Гамлета

 

 

Євгенія Онєгіна

Запитання 20

Осередком східноукраїнського модернізму став київський журнал ........ (1909-1914)

варіанти відповідей

 

"Світ"

 

 

"З-над хмар і долин"

 

 

"Українська хата"

Запитання 21

Кому Леся Українка присвятила свій перший вірш "Надія"?

варіанти відповідей

 

М. Драгоманову

 

 

Батькові

 

 

Матері

 

 

тітці Олені

Запитання 22

Назва вірша Лесі Українки «Contra spem spero!» у перекладі з латини означає

варіанти відповідей

 

Без надії сподіваюсь

 

 

Мовчати - кричати

 

 

Надія помирає останньою

 

 

Боротися до кінця

Запитання 23

Символізм — це течія

варіанти відповідей

 

Класицизму

 

 

Модернізму

 

 

Романтизму

 

 

Реалізму

Запитання 24

Прочитайте рядки.

Акордами проміннострунними // День хвилював і тихо гас. // Над килимами вогнелунними / Венера кинула алмаз.

 В уривку використано

 

варіанти відповідей

 

гіперболу

 

 

порівняння

 

 

неологізми

 

 

синоніми

Запитання 25

На антитезах та оксиморонах побудовано твір

варіанти відповідей

 

"Чари ночі"

 

 

"По дорозі в Казку"

 

 

"З журбою радість обнялась..."

 

 

"О слово рідне! Орле скутий!..."

Запитання 26

16. Леся Українка казала, що їй довелось вести тридцятилітню війну з

варіанти відповідей

 

хворобою

 

 

владою

 

 

батьками

 

 

людська байдужість

Запитання 27

18. Жанр твору Лесі Українки «Лісова пісня»

варіанти відповідей

 

драма - феєрія

 

 

психологічна новела

 

 

поема-казка

 

 

філософська казка

Запитання 28

20. Темі протистояння героя-одинака і сірої, байдужої маси присвячено твір

варіанти відповідей

 

Микола Вороний "Інфанта"

 

 

Микола Вороний "Блакитна панна"

 

 

Олександр Олесь "По дорозі в казку"

 

 

Олександр Олесь "З журбою радість обнялась"

Запитання 29

Рядкам поезії « З журбою радість обнялась» відповідають  усі варіанти з названими художніми засобами, крім:

         

варіанти відповідей

 

метафора, анафора, гіпербола

              

 

 

 антитеза, метафори, риторичні оклики

           

 

 

 анафора, оксиморон, риторичне питання

            

 

 

 епітети, порівняння, персоніфікація

 

Запитання 30

Твір Олександра Олеся « Чари ночі» належить до лірики:

          

варіанти відповідей

 

громадянської

           

  

 

 

пейзажної

           

  

             

           

 

 

 інтимної

         

 

 

філософської

  

Запитання 31

Провідний мотив вірша Олександра Олеся «Чари ночі»:

           

варіанти відповідей

 

оптимістичний погляд на життя

         

 

 

 

краса літньої української ночі

        

 

 

 

сенс людського життя

     

 

 

краса життя і кохання

 

 

Запитання 32

За жанровим різновидом «О слово рідне!  Орле скутий!»:

            

варіанти відповідей

 

сонет

           

 

 

ліричний вірш

           

 

 

елегія

           

 

 

ода

 

Запитання 33

«О слово рідне! Орле скутий!» належить  до такої тематичної групи, як:

          

варіанти відповідей

 

філософська

           

 

 

інтимна

            

 

 

пейзажна

            

 

 

патріотична

Запитання 34

Дорога в Казку з твору Олександра Олеся — це символ:

           

варіанти відповідей

 

нездійсненної мрії

         

 

 

творчості, фантазії

       

 

 

духовних поривань до кращого життя

           

 

 

обману, хибного шляху

Запитання 35

„По дорозі в Казку” за жанром:

         

варіанти відповідей

 

драматичний етюд

         

 

 

драматична поема

        

 

 

оповідання

        

 

 

новела

Запитання 36

Твір „По дорозі в Казку” Олександра Олеся написаний у:

            

варіанти відповідей

 

1910 р.

           

 

 

1908 р.

           

 

 

1914 р.

            

 

 

1917 р.

 

Запитання 37

«По дорозі в Казку» перегукується  із твором:

      

варіанти відповідей

 

«Лісова пісня» Лесі Українки

     

 

 

«Мойсей» І. Франка

    

 

 

«Момент» В. Винниченка

     

 

 

«Сойчине крило» І. Франка

 

Запитання 38

Головний герой твору   Олександра Олеся «По дорозі в Казку» ВІН  порівнює  себе з:

         

варіанти відповідей

 

яструбом

       

 

 

орлом

       

 

 

соколом

        

 

 

жар-птицею

 

Запитання 39

Для Юнака з твору Олександра Олеся «По дорозі в Казку» дівчина сплела  вінок з :

      

варіанти відповідей

 

маку і терену

       

 

 

папороті і маку

       

 

 

маку і жита

       

 

 

терену і барвінку

 

Запитання 40

Головний герой твору " По дорозі в казку" говорить: "І я вас поведу до світлої мети — тропа веде до неї. Що тут тропа лежить, про це я знав ще змалку. Мені казав один мандрівець, що той, хто вперше йшов по ній, щоб не згубить її, ішов і сіяв…» :        

        

 

варіанти відповідей

 

надію

       

 

 

 

жито

        

 

 

 

мак 

    

 

 

 

пшеницю