Поурочно-тематичне
планування та завдання з
української мови для учнів
30,33 груп
(на період карантину з 02.11-07.11 )
|
21 |
Складні випадки синтаксичного керування |
Підручник§21.Впр.2,5,7 Культура
слова(опрацювати) |
|
22 |
Уживання прийменників |
Підручник§22-23.Впр.4,5,7 Культура
слова(опрацювати) |
Українська мова
(Авраменко) 11 клас-https://pidruchnyk.com.ua/1239-ukrainska-mova-11-klas-avramenko.html
Складні випадки керування та уживання прийменників
Синтаксичні норми часто пов'язані зі
способом підрядного зв'язку слів у словосполученні - керуваннням. Керування -
синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово має той відмінок, якого
вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв'язком
відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів.
Керування може бути пряме
(безприйменникове) - одержати
рекламації, обирати депутата і опосередковане (прийменникове), тобто залежне слово приєднується до
головного за допомогою прийменника - одержати від заводу, чекати на подругу.
Воно також буває сильне і слабке. При сильному керуванні - наявність залежного слова
зумовлюється семантикою керуючого слова (читати книжку, виконати доручення, скаржитися на втому),
слабкому - виступає між словами,
між якими зв'язок, хоч і можливий, але зовсім не обов'язковий {подарунок від брата, подарунок для брата)5.
Типові порушення в побудові словосполучень,
пов'язаних зв'язком керування, є результатом низького мовно-культурного рівня,
недостатнього знання української мови. Перевірте, наприклад, чи правильні
відмінки вживаєте: завідувач
кафедри, командувач армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу, усупереч
проханню, ужити заходів. Складними випадками керування, що можуть
призвести до помилок, є:
1) близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних
відмінків: оволодіти (чим ?) англійською мовою - опанувати (що?) англійську
мову
навчатися (чого?) мови - вчити (що?) мову властивий (кому?) - характерний (для кого?) багата (на що?) - славиться (чим?) сповнений (чого?) - наповнений (чим?) дорівнювати (чому?) - рівнятися (на що?) торкатися (чого?) - доторкатися (до чого?)
знущатися (з кого?) - збиткуватися (над ким?) та ін.;
2) слова-пароніми мають не тільки різне
значення, а й різне керування (чи можливості керування):
оснований (на чому?) на правилах - заснований (ким?) науковцем повстати (на що? проти чого?) на боротьбу - постати (перед чим?) перед очима;
стилізований (під що?) під старовину - стилістичний аспект форсувати
(що?) справу
- форсити (чим?) модним взуттям переможений (у чому?) у змаганні - переможний наступ підсумовувати (
що?) витрати
- сумувати (за чим?) за літами та ін.;
3) нерозрізнення керування в українській і
російській мовах: однакове за значенням дієслово у різних мовах може вимагати
від додатків неоднакових відмінкових форм: дякувати (кому?) учителеві -
благодарить (кого?) учителя
завдавати (чого?) шкоди - причинять (что?) вред постачати
(що?) зброю
- снабжать (чем?) оружием потребувати (чого?) ліків - нуждаться (в чем?) в лекарствах наслідувати (кого?) актора - подражать (кому?) актеру вибачте (кому?) мені - извините (кого?) меня повідомити (кого?) його - сообщить (кому?) ему навчити (чого?) грамоти - научить (чему?) грамоте набути (чого?) досвіду - приобрести (что?) опыт не минути (чого?) кари - не уйти (от
чего?) от наказания не перебирати (чого?) висловів - не стесняться
(в чем?) в выражениях
припадати (до чого?) до душі - приходиться (по чем?) по душе радіти (за кого? з чого?) - радоваться (кому? чему?) та ін.;
4) неправильне використання прийменників.
Вони можуть бути зайві, напр.:
декларуючи про передачу землі - треба декларуючи передачу землі майте про це на увазі - треба майте це на увазі вага досягає до 60 кг - треба вага досягає 60 кг немає сумнівів про те, що... - треба немає сумнівів, що... не поступаються за рівнем - треба не поступаються рівнем повниться від щастя -
треба повниться щастям та ін., або, навпаки, правильними будуть конструкції з
прийменниками, напр.:
скупий словами - треба скупий на слова хворий грипом - треба хворий на
грип
уболівання нашою долею - треба уболівання за нашу долю та ін.;
- 5) помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання
прийменника по і пов'язані з упливом російських конструкцій, у яких є цей прийменник.
Варто запам'ятати основні відношення, які виражає прийменник по в українській мові. Він може означати зокрема мету дії (піти по гриби, по воду, по хліб, по молоко, по лікаря), місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні, покотитися по
підлозі), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги по навчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, по 8 годин на
добу). У багатьох випадках використання прийменника по неправильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або
взагалі безприйменникову конструкцію. Наведімо приклади типового
перекладу російських прийменникових структур:
- а) прийменником
з;
лекции по математике - лекції з математики
конференция по экономической статистике -
лекції з економічної статистики
по вине подчиненного - з вини підлеглого
проректор по научной работе - проректор з
наукової роботи
исследования по проблеме безработицы -
дослідження з проблеми безробіття
по многим причинам - з багатьох причин
по инициативе предприятия - з ініціативи
підприємства
по всякому поводу - з усякого приводу
по необходимости - з (доконечної) потреби
по техническим причинам - з технічних причин
б) прийменником за:
по итогам квартала-за підсумками кварталу
по указанию декана - за вказівкою декана
по приказу ректора - за наказом ректора
по специальности - за фахом
по собственному желанию - за власним
бажанням
работать по совместительству - працювати за
сумісництвом
по факту - за фактом
жить по адресу - мешкати за адресою
прибыл по назначению - прибув за
призначенням
по примеру - за прикладом
по натуре - за вдачею
по привычке - за звичкою
па нашим подсчетам - за нашими підрахунками
по результатам - за результатами по всем правилам - за всіма правилами
в) прийменником на:
называть по имени - називати на ім'я
по просьбе коллеги - на прохання колеги
по требованию коллектива - на вимогу
колективу
по заказу телезрителей - на замовлення
телеглядачів
по приглашению - на запрошення садиться по
местам - сідати на місця проживать по улице - мешкати на вулиці рассуждения по теме -
міркування на тему расходы по бюджету - видатки на бюджет
г) прийменником^:
по делам службы - у службових справах по направлению
к городу-у напрямку міста
встречаться по выходным - зустрічатися у вихідні осталось по наследству - залишилось у спадок комиссия по делам молодежи - комісія у справах молоді
д) прийменником через: по болезни - через хворобу
по уважительной причине - через поважну
причину
по невнимательности - через неуважність
списать по негодности - списати через
непридатність
е) прийменником для:
комитет по борьбе с коррупцией - комітет
для боротьби з корупцією
комиссия по изучению условий труда -
комісія для вивчення умов праці задачи по проведению профилактики -завдання для
проведення профілактики
план по созданию - план для створення
отпуск по уходу за ребёнком - відпустка для догляду за дитиною
є) прийменником щодо:
по отношению к делу - щодо справи
рекомендации по улучшению - рекомендації
щодо поліпшення меры по усилению борьбы - заходи щодо посилення боротьби
ж) прийменником після:
по окончании института - після закінчення
інституту по прибытии поезда - після
прибуття поїзда по истечении
срока - після закінчення терміну по возвращении - після повернення
з) без прийменника:
поговорить по душам - поговорити відверто
по поште-поштою
по телефону - телефоном
по вторникам - щовівторка схема по обслуживанию - схема обслуговування план по продаже - план
продажу та ін.;
6) часто вживається за російським зразком
прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками:
за: при жизни ученого - за життя ученого, при этих условиях - за цих
умов;
під час: при встрече - під час зустрічі, при чтении - під час читання;
з /зі: при мне - зі
мною;
у: при мне билет - у мене квиток, при всех -у присутності всіх. Часові відношення можна виражати
іншими синтаксичними конструкціями, напр.:
при обработке данных - коли опрацьовують відомості
при этих словах - сказавши це
при подписке газеты - передплачуючи газету;
7) причиною порушення синтаксичних норм
може бути ситуація, коли біля дієслів, які вимагають неоднакових відмінків,
уживається спільний додаток, напр.: Я люблю (що?) і захоплююся (чим?) футболом; Ми маємо
прагнути до вдосконалення (чого?) і повного опанування (чим?) методами; Оцінці
підлягають і якості людей, важливі для самого процесу організації і управління,
які сприяють (чому?) чи ускладнюють (що?) здійснення процесу, впливають (на
що?) і спрямовують (що?) його. Про цей тип помилки було згадано тоді, коли йшлося про
вимоги до побудови однорідних членів речення.
Дотримання синтаксичних норм керування
сприяє чіткості формулювання, точності викладу, а отже, зрозумілості,
дохідливості ділового чи наукового стилю.
Поурочно-тематичне
планування та завдання з
української мови для учнів
31 групи
(на період карантину з 02.11-07.11 )
|
25 |
Неповні речення |
Підручник§26-27.Впр.2,7 Культура
слова(опрацювати) |
|
|
26 |
Односкладні речення |
Підручник§26-27.Впр.4,5 Культура
слова(опрацювати) |
|
|
27 |
Контрольне есе на одну з тем: 1. Краще синиця в руках, ніж журавель у
небі. 2Чи повинна людина підкорювати природу? |
Написати есе на одну із тем(на вибір) на
аркушах |
|
Українська мова
(Авраменко) 11 клас-https://pidruchnyk.com.ua/1239-ukrainska-mova-11-klas-avramenko.html
Поурочно-тематичне
планування та завдання з
української мови для учнів
34 групи
(на період карантину з 02.11-07.11 )
|
17 |
Однорідні члени речення. Однорідні означення |
Підручник§35-36.Впр.2,4 Культура
слова(опрацювати) |
|
18 |
Розділові знаки при однорідних членах
речення |
Підручник§35-36.Впр.3,7 |
Українська мова
(Авраменко) 11 клас-https://pidruchnyk.com.ua/1239-ukrainska-mova-11-klas-avramenko.html
Перегляньте
урок за посиланням:
Поурочно-тематичне
планування та завдання з
української літератури для
учнів 34 групи
(на період карантину з 02.11-07.11 )
|
18 |
Література письменників-емігрантів. «Празька школа»
української поезії. |
Підручник ст.151-152.Завдання ст.151 |
|
|
19 |
Творчість Євгена
Маланюка. Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України,
оптимістичний висновок про її майбутнє у вірші «Уривок з поеми». |
Підручник ст.153-156(опрацюва ти,законспектувати) |
|
“УРИВОК З ПОЕМИ” МАЛАНЮК . АНАЛІЗ
Автор: Євген Маланюк.
Дата написання: 5 червня 1924
року.
Жанр: громадянська лірика.
Епіграф: Je suis un fils
de cette race… E. Verhaeren (Переклад: Я син цієї породи … Е. Верхаерен).
Тема:
Відчуття ліричного героя себе частинкою свого нескореного славетного народу.
Ідея:
Український народ ще отримає незалежність від російського, бо ж українці, маючи
таке славетне минуле, матимуть не менш величне майбутнє.
Основна
думка: Поки кожен пам’ятатиме про славетне минуле, то не згине надія на краще
майбутнє.
Римування: перехресне.
художні засоби:
Епітети: кремезного чумака,
блідий праправнук, в гучних віках, державну волю, дні буденні, запорозька кров,
міцних поплічників, отаманів курінних, п’яний сміх, скривавлене обличчя,
залізна голова, катівської сокири, дикий вихор, упевнена рука, в батуринськім
огні, свячений ніж, майбутні діти, жадний примус, жадне зло, херсонські прерії,
херсонський вітер, козацький Буг, вербний пух, послів московських.
Метафори: я закохавсь в гучних
віках; я волю полюбив державну; рокоче запорозька кров; (отамани) уміли кинуть
п’яний сміх в скривавлене обличчя – муці; (залізна голова) жбурляла в чернь
слова; я там весен вербний пух і дух землі з дитинства нюхав; і з серця кров’ю
крикнув Гонта.
Порівняння: (голова) жбурляла
в чернь такі слова, що їй мороз ішов за шкіру; вони лишилися, як криця!; херсонські
прерії — мов Січ, а кобзарем — херсонський вітер;
Звертання:
Даремно, вороже, радій; народ мій — в гураган подій жбурне тобою ще, невірний!
Алюзія: І
рідним був одразу клич: — Вставайте! Кайдани порвіте! (Т. Шевченко “Заповіт”).
Поурочно-тематичне
планування та завдання з
української літератури для
учнів 30 групи
(на період карантину з 02.11-07.11 )
|
21 |
Трагічна творча доля Остапа Вишні. Письменник і його час у гуморесці «Моя автобіографія». |
Підручн.ст.97(завд 1(письмово),завд.2 -101.Усмішка»Моя автобіографія» |
|
22 |
Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор
усмішки Остапа Вишні «Сом». |
ТЛ: усмішка. Записати і вивчити поняттяТЛ. Підручник ст.101-103.ст.104(відовіда- ти на запитання) |
Українська
література (Авраменко) 11 клас-https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html
У́смішка — різновид фейлетону та
гуморески. Своєрідність жанру усмішки — в поєднанні побутових замальовок із
частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності.
Поурочно-тематичне
планування та завдання з
української літератури для
учнів 31 групи
(на період карантину з 02.11-07.11 )
|
11 |
Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім
процесам, розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р. |
Ст.132-133 |
|
||
|
12 |
Життєвий і творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича. Аполітичність, наскрізна
життєствердність, метафоричність і міфологізм у поезіях «Зелена Євангелія», «Різдво» («Коляда» – оглядово). ТЛ: міфологізм, асоціативність |
Ст.134-139(опрацювати). Виписати та вивчити по- няття ТЛ |
|
||
|
13 |
Життя і творчість Осипа
Турянського. «Поза межами болю» – поема в прозі що хвилює, єднає людські
серця. |
ТЛ: поема в прозі. (виписати та вивчити поняттяТЛ) Підручник ст.140-150 |
|||
Українська
література (Авраменко) 11 клас-https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html
Міфологізм в літературі Міфологізм — спосіб поетичної реалізації
міфу у творах оригінальної літератури. Значення міфу в літературному творі не
тотожне його семантиці в першозразку й залежить від культури епохи, задуму
письменника, жанру твору. Відображення в літературному творі давніх
міфологічних уявлень часто опосередковане через трансформовані форми
поетичного переосмислення, зокрема через символ.
Асоціативність — певна суміжність, можливо навіть
паралельність існуючих у цій суміжності явищ і предметів, здатних утворити
зв'язок між собою. У своїй генетичній основі зародження художній образ
утворюється саме за законом асоціативності.
Поурочно-тематичне
планування та завдання з
української літератури для
учнів 33 групи
(на період карантину з 02.11-07.11 )
|
19 |
Світовий мотив підкорення міста в романі В. Підмогильного
«Місто». Зображення «цілісної»
людини: у єдності біологічного, духовного, соціального. |
Підручник ст.86-88(опрацювати) |
|
20 |
Образ українського інтелігента Степана Радченка в
романі «Місто». Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому. |
ТЛ: урбаністичний роман(виписати. вивчити) Підручн.ст.89-92,ст.91-92(відповіда ти на запитання) |
Українська
література (Авраменко) 11 клас-https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html
Урбаністичний роман — великий за обсягом епічний твір, що зображує переважно міське середовище
й розкриває особливості міського типу культури.
Характеристика
героїв роману В. Підмогильного «Місто»
(законспектувати)
У “Місті” Валер’ян
Підмогильний поєднав широкий спектр відчуттів і багатство образів. Але для
учасника ЗНО варто детально з’ясувати особливості головних образів роману і
вловити відмінність характерів жінок Степана Радченка, адже кожен із них є
важливим для розуміння долі і життєвого вибору головного героя. Старайтеся
добре запам’ятати їх!
Степан Радченко
Образ Степана
Радченка складний, суперечливий, далеко не однозначний. Письменник зобразив
людину, в якій постійно борються добро із злом, які інколи заради особистого
утвердження здатні піти навіть на злочин, не страждатиме він і від людських
жертв, і разом — це неординарна особистість, не позбавлена вміння скептично, а
то й іронічно, сприймати себе та навколишній світ. У творі автор не робить ніяких
ідеологічних акцентів, не підносить і не виправдовує свого героя, не нав’язує
читачеві своїх висновків, а змушує його замислитися над людською природою, що є
невід’ємною складовою її дійсності.
У центрі роману
освічений провінціал Степан Радченко, який приїхав до Києва для того, щоб
здійснити свою мрію — вступити до університету. Головний герой спершу в захваті
від принад міста і має намір повернутись додому як тільки отримає освіту, — “вернутись на село новою культурною людиною і разом з тим
привезти туди нове життя”. Проте
вже невдовзі після приїзду до Києва він розмірковує про безперспективність села
і сповнений бажання підкорити місто.
Радченко соромиться
свого походження і всіма способами намагається про нього забути. Він
дистанціюється від свого сільського минулого і усього, що йому його нагадує, — “Село стало йому чуже, воно потьмяніло в його спогадах,
як блідне ліхтар у проміннях дня, але тяжіло над ним як докір, як тривога”. Головний герой намагається наблизитись до міста у своїх
вчинках своєю поведінкою та зовнішнім виглядом і вдається до численних помітних
трансформацій.
Радченко припиняє
спілкування зі своїми односельчанами, знищує одяг, в якому приїхав з села,
міняє ім’я із Степана на Стефана. Юрій Шевельов влучно зауважує, що головний
герой роману, Степан Радченко, “зрікається минулого швидше, ніж воно стає минулим”.
Для героя
найдоступнішим способом асимілюватись з міщанами виявляється література. Будучи
начитаною людиною, Радченко сам починає писати і досить швидко добивається
успіху.
“Знати
літературу є перша ознака культурної людини”, — вважає він. Кожен
наступний гонорар за літературну діяльність герой вкладає у власні перетворення
і вдосконалення — новий одяг, зміну помешкання, у своїх приятелів та жінок. У
своїх рішеннях і діях керується власною користю, — “Література, виявилось, не тільки почесна а й владна річ,
тобто двічі варта уваги”.
Абстрагований від
свого минулого, Степан переймається лише своїм майбутнім і віщує собі успіх, — “позирав у майбутній добробут”. Його цікавить будь-який спосіб наблизитись до міської
культури. У головного героя часто міняється настрій.
Це стосується
передусім ставлення до міста. Бачимо то невпевненість, навіть переляк: “Ну навіщо було сюди збиратись? Що буде далі, як він
[Радченко] житиме? … Чом було не їхати до свого окружного міста на педкурси?” , то захват: “Радісним було йому й перше знайомство з міськими людьми”, то відчуження “Відчував дивну красу міста … але ненавидів [його]…” , “все у
місті якесь неприродне”(?).
Помітні зміни
відбуваються і у ставленні до своїх так званих приятелів і коханок. Він
приятелює лише з тими, в кому бачить якусь перевагу над собою і хто може бути
для нього взірцем. Щойно Степанові починає здаватись, що він зрівнявся з
“приятелем”, одразу ж від нього дистанціюється і часто навіть відчуває зневагу,
а жінок змінює їх відповідно до власного статусу.
Єдине у чому Степан
стабільний — потреба самостверджуватись і рухатись вперед. “Не ненавидіти місто треба, а здобути”, намовляв він себе. Радченко постійно себе підбадьорює. З
кожним успіхом він відверто пишається собою. Наприклад, написавши своє перше
оповідання Степан не міг собою натішитись: “закохано гортав сторінки”,“подавав собі великі надії” і потребував визнання, — “Хай дивуються, хай заздрять”, думав герой.
Водночас Радченко cповнений особистих комплексів. Він практично весь час не
вдоволений обставинами, що довкола нього складаються, а сором за своє
походження постійно переслідує його, — “Сором обійняв його за себе колишнього, за несвітську
наївність його…”.
Кидається у вічі й
те, що з кожним новим епізодом у житті героя, він стає все жорстокішим і
різкішим. В “Місті” присутнє незвичне для тогочасної української літератури
нехтування ґрунтовними моральними засадами та людськими прагненнями і емоціями (“Щастя
…[це] недуга душевної короткозорості, можливе воно тільки в
умовах неповного знання про речі” ).
Герой Підмогильного
відверто кепкує з усіх високих почуттів (“Золотий вік кохання минув, лицарі й дами розтанули у
віковій млі” , “Шлях до
душі веде крізь тіло” , “Вогонь любові запашний тільки мить”), не готовий до відповідальності і не здатен до
стабільності (“… та ін.). Степана Радченка не можна трактувати як приклад
для наслідування, водночас важко стверджувати, що він негативний персонаж.
Підмогильний
демонструє, що “високі
ідеали” далекі від
реальності, особливо, якщо йдеться про життя вихідця з села, якому самотужки
доводиться долати складні виклики . Пройшовши цілий ряд успішних трансформацій
і зближення з містом, герой раптом вдається до переосмислення минулого прагне
колишнього життя, зокрема усвідомлює, що єдиним справжнім коханням у його житті
була односельчанка Надійка, якою він знехтував у пориві відцуратися від свого
минулого.
Зустрівши після
тривалої перерви свого давнього приятеля Левка, який колись був взірцем для
головного героя, в Степана з’являються несподівані думки про повернення до
рідного села, адже місто завжди було “чужим його душі”.
Надійка
Надійка, яка мешкає
в сараї (столярня) Гнідих, де за стінкою жили корови — це символ села. (Степан
відчував себе чужим у місті. Навіть у книжках зосереджувалося все чуже, усі
небезпеки. Поступово Степан розуміє, що місто треба здобути, а не ненавидіти. А
він — це нова сила, що покликана із сіл змінити місто, він має стати на зміну
гнилизні минулого, будувати майбутнє. Переконаний, що має
навчатись, щоб потім повернутися до села).
Мусінька
Мусінька (Тамара Василівна Гніда), яка
мешкає в кухні
Гнідих. (Починає знайомитися з містом. Усвідомлює,
що не повернеться до села. Степан ще не відчуває себе причетним ні до села, ні
до міста. Стан «непевної рівноваги між рудим френчем і сірим піджаком».
Відчуває себе самотньо. Знайомиться з усім тим, що символізує причетність до
міста: тістечка, магазини, кіно, міські жінки.
Зоська
Зоська Голубовська, мешкає в кімнаті на Львівській вулиці, яку
віддав Борис Задорожній. (Прагне
увійти до міського товариства, а Зоська як спосіб зробити це. Прагнення стати
справжнім городянином. Зоська — це типовий міський персонаж. Символізує
утвердження Степана в місті).
Рита
Рита мешкає в
«Справжній кімнаті» (простора, світла й окрема кімната у великому будинку десь
в новому районі). (Степан відчуває себе вже частиною міста. Він упевнений у
собі. Прагне насолоджуватися всіма перевагами міського життя, компенсувати
згаяний час. «Досі він любив жінок, випадково зустрінутих на його шляху, а сам
ще не обирав». У стосунках з жінками він переходить від пасивного до активного
вибору).
Коментарі
Дописати коментар