13 січня 2021

33 група       Українська мова

Стилістична норма Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів

Стилістичне використання синонімів, антонімів і паронімів

 

Завдання:     підручник§44.Впр.7,5

підручник§45.Впр.7,5

Стилістична помилка – помилка в усному або писемному мовленні, що полягає у вживанні слів (словосполучень, речень), що не відповідають стилеві всього тексту. Наприклад: Уживання у відповіді на уроц іпросторічних слів. Нам було дуже весело під час візиту до лісу. Поясніть, чи доречними є у реченнях виділені слова.

Українська мова (Авраменко) 11 клас-https://pidruchnyk.com.ua/1239-ukrainska-mova-11-klas-avramenko.html

 

 Стилістичне використання синонімів, антонімів і паронімів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13 січня 2021

30 група       Українська мова

 

Пунктуаційна норма Пунктуаційна помилка. Тире між підметом і присудком

 

Завдання:     підручник§32.Впр.7

Перегляньте урок за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=fBfKSV-d6Fs

 

Тире між підметом і присудком ставиться:

1. Якщо обидва головні члени речення виражені іменниками

або кількісними числівниками у називному відмінку:
Природа — наймудріший співрозмовник, рівного їй нема (Є. Гуцало).

Три рази по три — дев'ять.

 

2. Якщо підмет і присудок або один із цих членів виражений інфінітивом: 

Жити — Вітчизні служити. Завдання молоді — вчитися.

3. Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить:
Коровай — то щедрість нив (М. Костін).

 

4. При підметі, вираженому займенником для смислового та інтонаційного виділення:

 Я — небо. Я — полотнище віків (А. Малишко). Це — мій народ (Б. Олійник).

 

Тире не ставиться, якщо:

1. Підмет чи присудок виражені особовим або питальним займенником: 

Він запеклий мисливець (Ю. Збанацький).

 

2. До складу присудка входять сполучники як, ніби, мов, немов, неначе:

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).

 

3. Перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не:

Серце не камінь. 

 

4. Перед присудком є другорядний член речення, що відноситься до нього:

Хліб  усьому голова (Нар. тв.).

 

5. Присудок виражений прикметником або присвійним займенником:

 З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода).

 

Зверни увагу!

Тире між підметом і присудком може як ставитися, так і не ставитися:

 

Пшениця — руса. Жито — темно-русе(Є. Гуцало).

  

Я не окраїна, я не руїна, я — Україна, я — Україна! (Т. Домашенко).

  

Це  справжнє чудо. Це — земля(П. Перебийніс).

 

А тільки Дніпро там — як море (Р. Іваненко).

 

Тире ставиться за наявності логічно наголошеного присудка чи підмета та паузи між ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13 січня 2021

30 група       Українська література

25	Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості в комедії М. Куліша «Мина Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови й родового коріння. Інсценізація фрагмента комедії (розвиток усного мовлення).	Підручник ст121-126(опрацювати, Відповідати на запитання) Підручник ст.44-131(повторити)
26	КР № 2. Творчість М. Хвильового, Ю. Яновського, В. Підмогильного, Остапа Вишні, М. Куліша (тест).	Виконати завдання контрольної роботи(на аркушах)

Українська література (Авраменко) 11 клас-https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html

Сатирична комедія — твір, у якому за допомогою спеціаль­них сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.

 

Виконийте завдання контрольної роботи.Варіант можна обирати самостійно.Роботу виконувати на аркушах,відсилати у мій вайбер

І варіант

Початковий рівень

 

1. Позначте правильні відповідності : назва твору – автор

А. "Сом" - Юрій Яновський

Б. "Я (Романтика)" - Микола Хвильовий

В. "Місто" - Валер'ян Підмогильний

Г. "Майстер корабля" - Остап Вишня

2. Приводом для літературної дискусії 1925-1928 років стала стаття

А.Юрія Яновського

Б.Остапа Вишні

В.Валер'яна Підмогильного

Г.Миколи Хвильового

3. Укажіть неправильну відповідність: назва твору - жанр.

А. "Майстер корабля" – роман

Б. "Моя автобіографія" – усмішка

В. "Місто" - урбаністичний роман

Г. "Я (Романтика)" – новела

 

Середній рівень

 

4.Поясніть визначення : вітаїзм, урбаністичний роман.

5.Назвіть  письменників, яким притаманні ці визначення.

6.Що таке майстер корабля та що він символізує в романі?

 

Достатній рівень

 

7.У чому полягала роздвоєність головного героя твору «Я(Романтика)»? Відповідь аргументуйте.

 

Високий рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання: «Які твори( з вивчених у даній темі), на вашу думку, є актуальними сьогодні, чому?»

 

 

 

 

 

 

ІІ варіант

Початковий рівень

 

1. . Укажіть, які твори однакові за жанром

А. Місто" і "Майстер корабля"

Б. "Я (Романтика)" і "Майстер корабля"

В.  "Моя автобіографія" і "Сом"

2. Укажіть неправильні відповідності : назва твору - цитата.

А. "Я (Романтика)" - "Кому потрібно знати деталі моїх переживань? Я справжній комунар".

Б. "Майстер корабля" - "Коли режисер створить сценарій... він мусить твердо засвоїти основну авторську думку, тему, проблему".

В.  "Сом" - "Пам'ятаю, як попався мені Соломонів "Оракул". Цілими днями сидів над ним та кульки з хліба пускав..."

Г. "Моя автобіографія" - "... письменникові не до лиця, - м'яко кажучи, - перебільшувати".

Д. "Місто" - "Мої оповідання - видрукувані! Я бачу - рівний шлях переді мною. Я йду - ні , лечу, шугаю!"

3. Укажіть неправильну відповідність: персонажі - назва твору.

А. Панько, Вигорський, письменник - "Сом"

Б. Тайах, То-Ма-Кі, Сев - "Майстер кораблів"

В. доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша - "Я (Романтика)"

Г. Степан, Левко, Максим - "Місто"

 

Середній рівень

4.Поясніть визначення :маргінальність, мариністичний роман.

5.Назвіть  письменників, яким притаманні ці визначення.

6.Яку роль відіграв М.Хвильовий у літературній дискусії 1925-1928 рр.?

 

Достатній рівень

     7.Місто – пожирач людських душ. Чи згідні ви з цією тезою?

(В.Підмогильний «Місто»). Відповідь аргументуйте.

 

Високий рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання: «Які твори( з вивчених у даній темі), на вашу думку, є актуальними сьогодні, чому?»

 

 

ІІІ варіант

Початковий рівень

1.Укажіть неправильну відповідність: тема - назва твору.

А. розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника - "Письменники"

Б. розповідь про життя і творчість кіномайстра - "Майстер корабля"

В. протистояння добра і зла в душі героя, його роздвоєність - "Я (Романтика)"

Г.  гумористична розповідь про сома - "Сом"

Д. трансформація вихідця з села в умовах міста, формування письменника - "Місто"

2. Укажіть рядки із персонажами з одного твору

А. письменники, дід Панько, батьки, рибалки

Б. Стелла, Поля, Ганка, Тайах

В.  мати, дегенерат, Максим, Андрюша

Г. Зоська, Надійка, Світозаров, Гнідий

3. Укажіть неправильну відповідність між письменником та цитатою про нього.

А. Остап Вишня - "справжній мисливець і при тому поет полювання", "король українського тиражу"

Б. Юрій Яновський - "він стверджує жанр українського пригодницького роману, українського всім духом, усіма ідеями, почуттями"

В. Микола Хвильовий - "революціонер з голови до п'ят... можна сказати, що шукання (його) почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського"

Г. Валер'ян Підмогильний - "молодий український письменник 20-30 років, якого вважають найбільш інтелектуально заглибленим, найбільш інтелігентним"

Середній рівень

4.Поясніть визначення :екзистенціалізм, гумореска.

5. Назвіть  письменників, яким притаманні ці визначення.

6.Чому «король українського тиражу» «мовчав» десять років?

Достатній рівень

7.Степан Радченко – позитивний чи негативний герой? Відповідь аргументуйте.

Високий рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання: «Які твори( з вивчених у даній темі), на вашу думку, є актуальними сьогодні, чому?»

 

ІV варіант

Початковий рівень

1. Романами є всі твори, перелічені в рядку

 А «Місто», «Сом»

 Б «Сом», «Місто»

 В «Моя автобіографія», «Я (Романтика)»

 Г «Я (Романтика)», «Майстер корабля»

 Д  «Майстер корабля», «Місто»

2. Укажіть рід твору, герой якого розповідає: «Сьогодні бачив нашу надзвичайну “Білу Пустелю”. Молодий кінорежисер із повагою потиснув мені руку й захоплено подивився в вічі…».

А драма

 Б лірика

 В епос

 Г ліро-епос

3. В уривку «Тускло горить лампада перед образом Марії. Перед лампадою, як різьблення, стоїть моя зажурна мати. Але я вже нічого не думаю. Мою голову гладить тихий голубий сон» використано художні засоби:

А  епітети, гіперболу, пестливе слово

 Б  метонімію, порівняння, метафору

 В  персоніфікацію, порівняння, епітети

 Г  антоніми, порівняння, символи

 

Середній рівень

4.Поясніть визначення : «розстріляне відродження», усмішка.

5. Назвіть  письменників, яким притаманні ці визначення.

6.Поясніть, чому новелу М.Хвильового «Я(Романтика)» присвячено «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського?

Достатній рівень

7.Розкрийте образ То-Ма-Кі з роману «Майстер корабля». Свою думку доведіть прикладами з твору.

Високий рівень

Дайте розгорнуту відповідь на питання: «Які твори( з вивчених у даній темі), на вашу думку, є актуальними сьогодні, чому?»

 

 

13 січня 2021

13 група       Українська мова

Тема.Контакт з аудиторією.Види і цілі слухання.

Завдання: підручник§17-18.Впр.5

Контакт з аудиторією — найважливіша складова ораторського мисте­цтва. Він потрібний:

• для утримання уваги слухачів, для того, щоби все, що говориться, сприймалося легко та зацікавлено;

• щоби впливати на слухачів.

Контакт з аудиторією починається з початкової паузи (перед початком виступу, доки слухачі не зосередилися).

Способи налагодження контакту

• Встановлення емоційного і здорового контакту (продемонструвати до­брозичливе обличчя з усмішкою). Не змінюючи виразу обличчя, оглянути залу і встановити контакт із тими, хто на вас дивиться, хто звик робити свої справи, хто майже ніколи не підводить очей. Треба дочекатися, поки не за­лишиться жодної пари очей, що дивляться не на вас.

• Вибрати місце для виступу: стати так, щоб між оратором і слухачами, що сидять ліворуч і праворуч у першому ряду, утворився рівносторонній трикутник.

• Особливу увагу приділяти тим місцям, звідки оратор отримує сигнали втрати уваги: шепіт, ворушіння, шелест, хропіння.

• Утримувати здоровий контакт упродовж усього виступу, навіть тоді, коли забули текст; просто зробіть паузу.

• Послуговуватися емоційно-образними мовними засобами.

• Ставити запитання та інколи самому відповідати на них.

• Переходити від монологу до діалогу.

• Створювати проблемні ситуації, що викликають запитання «Чому?».

• Презентувати нову інформацію.

• Демонструвати практичну важливість інформації.

• Робити невеликі відступи від теми.

• Інтригувати («Про це я скажу перегодом», «Зараз я вам розповім легенду»).

Помилки ораторів

• Дивитися вгору, під ноги, поверх голів слухачів.

• Дивитися тільки в текст доповіді.

• Дивитися на одну й ту ж людину.

 

Саме заради аудиторії виникла й розвивалася риторика як наука та мистецтво. Слу­хачі бувають різні: за соціальним статусом, статтю, освітою, віком, мораллю, нахилами й уподобаннями, за внутрішньою та зовнішньою готовністю слухати чи ні, сприймати чи ігнорувати оратора. Вивчення цих особливостей дає можливість ораторові моделювати аудиторію: про що говорити, як довго це робити, як вести розмову та ін. Оратор має завжди пам’ятати: слухачі — це його судді, тому постійним його завданням має бути намагання досягти переваги над ними. Оратор має контролювати аудиторію, зважаючи на те, як вона його слухає.

Види й цілі слухання

Слу́хання — вид словесної комунікації, метод розкодування й сприйняття інформації.

Саме слухання має першочергове значення в спілкуванні між людьми. Науковці констатують, що протягом дня 9 % часу ми пишемо, 16 % — читаємо, 30 % — говоримо й 45 % — слухаємо (точніше — мали б слухати). Властивість слухати притаманна не всім людям. Поняття «слу­хати» і «чути» суттєво відрізняються. Слухати означає «напружувати орган слуху», а чути — «напружувати мозок, концентруючи увагу на словах мовця». Саме тому можна слухати, але не чути, оскільки свідомість у цей час зайнята іншими проблемами, думками, інформацією. Крім того, багато людей чують лише те, що хочуть почути. Тому промовець має враховувати, що його інформацію можуть сприймати суб’єктивно. Ефективне слухання передбачає правильне розуміння слів і почуттів мовця, зосередження на обговорюваній проблемі.

Зважаючи на поведінку слухачів, розрізняють чотири види слухання.

• слухання заради задоволення — це слухання музики, трансляцій спортивних матчів, вистав тощо, розмови на дружніх вечірках, товариські дискусії (інтелектуальна чи інша користь від такого слухання не є запланованою);

• удушливе слухання передбачає сприйняття лекцій, новин по радіо, інструкцій з пев­них проблем з метою розуміння й запам’ятовування;

• критичне слухання виникає внаслідок невпевненості в достовірності інформації, її тенденційності й однобічності; критично слухають людину, чиї погляди відверто неприй­нятні;

• емпатичне слухання (англ/ empathy — співчуття, переживання) передбачає, що учас­ник спілкування приділяє більше уваги зчитуванню почуттів, а не слів; слухач прагне уві­йти в ситуацію мовця й сприймає його слова крізь призму його (мовця) досвіду, почуттів тощо.

Установлено, що ефективність процесу слухання зростає, якщо слухачу вдається сфор­мулювати мету здобуття інформації, тобто відповісти на запитання: «Для чого я це слухаю?»

Цілями слухання можуть бути:

• розуміння (вам пояснюють, через що почала протікати стеля у вашій квартирі й що треба зробити, щоб вирішити цю проблему й запобігти їй у майбутньому);

• запам’ятовування (вам розповідають, у якій послідовності треба змішувати інгреді­єнти для приготування якоїсь страви);

• аналіз та оцінка змісту інформації (вам дають завдання придбати комп’ютери для організації, де ви працюєте, урахувавши їхні технічні параметри, які б повністю задоволь­няли потреби виробництва);

• довірливі стосунки зі співрозмовником (друзі чи родичі розповідають вам про щас­ливі або проблемні моменти у своєму житті, діляться таємницями).

Визначені цілі вимагають від слухача володіння певними навичками роботи з інфор­мацією:

• мета «чути, щоб зрозуміти» передбачає пошук ключових слів і фраз, які в загальному вигляді формулюють основні проблеми, що обговорюються;

• мета «краще запам’ятати інформацію» потребує володіння різноманітними мнемо­нічними техніками, найбільш відомі з яких — ведення записів, повторення, перефразуван­ня почутого, візуалізація (тобто асоціація імен, місць, цифр із конкретними візуальними образами);

• мета «аналіз та оцінка змісту» вимагає вміння розпізнавати помилки в аргументах і твердженнях відправника інформації, здатності розрізняти факти й оцінки.

Важливим для слухання є вміння керувати емоціями. Почуття страху, горя, сильні емоційні переживання можуть знижувати спроможність чути інформацію. Людина може особливо емоційно реагувати на ті чи інші слова: у когось сильні емоції викликає слово по­датки, а в когось — дитина. Такі реакції зумовлені досвідом людини, життєвими травма­ми. Усвідомивши, які саме слова й теми викликають сильні емоції, ми дізнаємося, що нам потрібно для самоконтролю: закрити для себе цю тему або сприймати її неуважно, повер­хово. Отже, треба постійно тренуватися й удосконалювати вміння чути співрозмовника.

Моделювання аудиторії

Аудиторія слухачів завжди різна й конкретна, тому точних рецептів успішної роботи з нею ніхто не може дати зі стовідсотковою гарантією, навіть найталановитіші ритори. Але є кілька чинників, які можна задіяти для підкорення аудиторії. Умовно виокремлюють такі аудиторії: прихильна, байдужа, ворожа (навіть агресивна) і комбінована, що поєднує як прихильних, так і байдужих чи ворожих слухачів. Оратор має передбачити, як не втрати­ти прихильних, зацікавити байдужих і заспокоїти агресивних. Досягти цього може тільки той, хто розуміє людську душу й знає причини, які викликають спалах чи заспокоєння. Для цього оратор має бути красномовним, освіченим, говірким, швидким і зібраним у на­паді, який треба наповнити вишуканістю й благородністю, і вміти швидко відбити напад, щоб не розбурхати аудиторію.

Для заспокоєння агресивних слухачів потрібно: 1) ненависть приборкувати доброзич­ливістю, а озлоблення нівелювати співчуттям; 2) вправно використовувати жарти; 3) про­понувати менше теорії та більше фактів, цікавих історій.

Щоб установити взаємодію з аудиторією, оратор повинен:

• добре знати предмет розмови;

• ураховувати потреби та настрої аудиторії;

• говорити просто та жваво;

• тримати зоровий контакт зі слухачами;

• на ходу визначати реакцію слухачів і вносити зміни як у зміст, так і в методику ви­кладення матеріалу;

• намагатися бачити в кожному слухачеві співбесідника, товариша й не дивитися зверхньо на аудиторію;

• залучати слухачів з перших хвилин до активного обговорення питань.

Моделювання аудиторії означає, що промовець має добре знати слухачів, готуватися до зустрічі з ними, передбачати, де й коли можуть виникнути непорозуміння, а головне — впливати на слухачів за допомогою матеріалу й майстерності мовлення так, щоб прихиль­ні слухачі дістали задоволення від вашої промови, байдужі стали зацікавленими, а агре­сивні — спокійними.

Налагодження контакту з аудиторією

1. Зоровий контакт з аудиторією. Не можна починати виступ, не встановивши зоро­вий та емоційний контакт з аудиторією. Спочатку усміхніться, якщо ви хвилюєтеся, засто­суйте прийом «трьох приємних облич», про який ішлося в попередньому параграфі. Якщо зал великий, вас засліплюють софіти, то зоровий контакт треба імітувати. Згадайте, як вихо­дить на сцену балетний танцівник. Зупинившись, оглядає зал зліва направо — і, витримав­ши паузу, починає своє перше па. Він нічого не бачить під прожекторами, проте в глядачів з’являється абсолютна впевненість, що він бачить їх і танцює тільки для них. Публічний виступ тільки тоді по-справжньому успішний, коли всі глядачі дивляться на вас. Тому, коли ваші очі адаптуються до яскравого світла, починайте переводити погляд з обличчя на облич­чя. Повірте, вони це оцінять. Зоровий контакт — це не тільки спосіб установити зв’язок із слухачами й донести до них потрібну інформацію, а й можливість відчути зворотний зв’язок з аудиторією: наскільки аудиторія зрозуміла сказане (може, треба щось повторити); чи не стомлені слухачі (може, треба зробити перерву); чи цікава їм тема (може, час перейти до інших питань); чи цікаві ви для аудиторії (може, треба змінити оратора).

Зближенню зі слухачами сприяють:

• доброзичливість, що виражається в усмішці й довірливому тоні голосу;

• природність;

• розкутість;

• розмовна манера спілкування;

• вільні жести й рухи.

2. Мовні прийоми утримання уваги аудиторії. Якою цікавою не була б тема вашої промови, усе одно аудиторія згодом стомлюється, тому озбройтеся такими мовними при­йомами утримання її уваги:

• використання риторичних фігур: ставте запитання аудиторії й самі на них відповідай­те («Чи знаєте ви, хто із жінок першою почав носити брюки? Коко Шанель!»);

• хоч іноді перетворюйте свій монолог на діалог: давайте можливість слухачам ви­словлювати свої думки вголос, але кількома словами;

• періодично ставте запитання: «Чому?» — це стимулює пізнавальну активність слухачів;

• використовуйте гумор, якщо він доречний: гумор допомагає швидко завоювати ауди­торію;

• періодично робіть короткі відступи від теми: це дає можливість слухачам «відпочити»;

• іноді уповільнюйте темп розповіді й знижуйте силу голосу: увага аудиторії в такі моменти посилюється (прийом «тихий голос»);

• апелюйте до власних думок («На якомусь етапі я засумнівався (засумнівалася), чи правильно я все роблю…»);

• використовуйте тропи: епітети, метафори, порівняння, гіперболи — вони додають виразності й емоційності вашим думкам;

• уживайте займенники ми, ви, ми з вами, а також конструкції спробуймо зрозуміти, відзначимо, не повірите, уявіть собі, повірте, прошу вас — ці слова забезпечують зворотний зв’язок з вами.

3. Поза й міміка оратора. Вигляд людини, яка весь час стоїть нерухомо, стомлює ауди­торію. Під час тривалого виступу досвідчений оратор змінює позу. Крок уперед акцентує увагу на сказаному, крок назад натякає на те, що слухачі в цей момент можуть трохи «від­почити». Але не варто під час виступу постійно пересуватися по сцені. Доки не з’явиться відчуття стійкості, треба повправлятися в стилі правильно стояти: ноги розставити не­широко (приблизно на 8-12 см — залежно від зросту); носки мають бути злегка розсунуті; одна нога трохи виступає вперед; коліна гнучкі; у плечах і руках немає напруження; шия й голова можуть бути трохи висунуті вперед щодо грудної клітки; живіт підтягнутий, але не настільки, щоб це заважало вільному диханню. Правильна поза додає впевненості оратору й не відволікає слухачів від його промови.

Основним показником почуттів оратора є вираз його обличчя. Міміка стимулює емо­ції аудиторії, вона здатна передавати різні переживання. Аудиторія не любить сердитих чи байдужих, тому обличчя має виражати доброзичливе чи навіть дружнє ставлення до слухачів. Щоб мати уявлення про свою міміку під час розмови, необхідно практикува­тися перед дзеркалом і вивчати своє обличчя: що відбувається з бровами, з чолом; чи не занадто стримана або широка ваша усмішка. Може бути так, що обличчя мовця під час розмови взагалі нічого не виражає. У такому разі треба повправлятися в ослабленні й на­пружуванні мускулатури обличчя: вимовляти фрази з різними емоціями (сумом, радістю, співчуттям, здивуванням та ін.) і спостерігати за тим, щоб міміка теж брала в цьому участь.

4. Жести оратора — це будь-які рухи рук, що підсилюють враження від висловлюва­них ідей. Вони мають бути стриманими, адже надмірна віртуозність не прикрашає мовця й може викликати іронію або роздратування. Від важливих жестів, що сприяють успіху про­мови, треба відрізняти безглузді, механічні: струшування головою, поправляння волосся чи одягу, вертіння ручки та ін. Найкращі жести ті, що не заважають слухачеві сприймати інформацію й органічно зливаються зі змістом промови.

Види жестів:

• емоційні жести посилюють логічний наголос: стиснутий кулак, овальний рух руки та ін.;

• указівні жести використовують лише тоді, коли є предмет, наочне приладдя, на які можна вказати (спрямувати в той бік руку, ручку чи указку);

• символічні жести передають певну інформацію: жест категоричності (шабельна відмашка пальцями правої руки); жест протиставлення (руки виконують у повітрі рух «там» і «тут»); жест роз’єднання (долоні розкриваються в різні боки); жест узагальнення (опи­сування овалу в повітрі одночасно двома руками); жест об’єднання (пальці чи долоні рук з’єднуються).

2. Потренуйтеся читати чистомовки, чітко їх артикулюючи.

• Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

• Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука.

Буде букові наука.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13 січня 2021

10 група       Українська мова

Тема.Ефективність мовлення.Мовленнєва подія.Мовленнєвий вчинок.                                                         

Завдання: підручник§21-22.Впр.6

 

Особистість людини формується у вчинках і виявляється через них.

Вчинок - свідома дія, під час якої людина визначає себе морально, ціннісно і стверджує себе ставленням до іншої людини, до себе, до групи людей. Вчинок - це одиниця соціальної поведінки. Виявляється він у свідомій дії, бездіяльності, жесті, висловленні.

Якщо вчинок виражається у висловлених словах - це мовленнєвий вчинок. Вчинки бувають красиві й погані, добрі й злі, жорстокі, продумані й непродумані. Мовленнєва подія - це конкретний факт мовленнєвої активності.

Готуємося до ЗНО

Відредагуймо речення.(кожен учень отримує картку з двома реченнями ,які треба відредагувати)

1. Підсобне господарство університету організувало роботу по систематичному забезпеченню студентської їдальні продуктами харчування.

2. Перед керівництвом заводу стоїть завдання організації справи підготовки кваліфікованих робітників.

3. У плані підготовки до зимового періоду зроблено небагато.

4. Великі зміни намічено зробити в галузі поліпшення підготовки майбутніх інженерів.

5. У студентському середовищі широко поширені деякі негативні тенденції.

6. Конструктори вирішують велику програму підвищення продуктивності праці на заводі.

Довідка. 1. Підсобне господарство університету забезпечує студентську їдальню продуктами харчування.

2. Керівництво заводу має організувати підготовку кваліфікованих робітників. 3. Підготовку до зимового періоду не завершено.

4. Буде поліпшена система підготовки інженерів. (Позитивні зміни відбудуться в системі підготовки інженерів.)

5. У студентському середовищі помітні (з’явилися) деякі негативні тенденції. 6. Конструктори розробляють (чи впроваджують) програму підвищення продуктивності праці на заводі.

Метод «Ситуація»

Виявлення вчинку

1. Учителька виявила дві однакові роботи, одна з яких списана. Запитання «Хто в кого списав?»

Мовчання обох

2. 14-річний Володимир Приходько виніс дворічну сусідку з палаючого будинку.

Свідома дія

3. Жителька одного з міст повідомила подрузі: « Ми збираємося нашою старою, дружною компанією і влаштовуємо завтра бенкет - шашлик зі свинини... Будемо смачно їсти, жартувати й навіть танцювати. До чого мені той піст».

Висловлення

4. Одного разу однокласник сказав своєму ровеснику: «Я радий, що ти з’явився в моєму житті. Я поважаю тебе як друга», і цим урятував однокласника від переїзду до іншої школи.

Висловлення

5.У ситуації, коли всі довкола глузували з однокласниці і дошкульних дотепах, подруга сказала: «Я вірю в тебе! Ти класно зіграєш цю роль». І ці декілька слів не лише додали сил, уселили віру, а й змінили життя.

Висловлення

6.Сцену жорстокого поводження з ученицею спостерігав натовп допитливих однокласників ...

Бездіяльність

. Метод «Займи позицію»

-Прочитайте запитання. Якщо відповідь на обидва однакова - «Я», то котре «Я» можна вважати вчинком?

1. Хто з вас бачив, як сходить сонце?

2. Хто згоден змінити свої плани на вихідні, щоб провідати хвору бабусю?

3. Хто візьме на себе відповідальність за прийняте рішення?

4. Хто бере участь у змаганнях із баскетболу?

5. Хто посміє зашкодити мені провчити цього слабака?

- У якій ситуації «Ні» є вчинком? Якими цінностями керувалися мовці?

Уміння говорити «ні» це спосіб самозахисту, реалізації життєвих принципів, можливість виставити межу, заявити про повагу до себе й до інших.

1. Пропозиція: «Ходімо у вихідний на прогулянку в парк».

2. Пропозиція: «Ми вирішили оголосити бойкот однокласникові (однокласниці), щоб провчити. Ти з нами?»

У декого з нас живе страх не сподобати ся, хтось не хоче стати перешкодою спільній справі чи втратити добрі стосунки, довіру.

3. Пропозиція: «Хочеш, зателефонуємо твоїм батькам, скажемо, що з тобою сталася біда. Перевіримо, чи люблять вони тебе».

Приймаючи рішення, пам’ятайте, що в цю мить є ціннішим для вас.

. Метод «Рольова гра»

Прочитайте речення і порівняйте їх. Проаналізуйте вчинки. Визначте ціннісне поле мовців, яким керуються мовці у вчинках.

«Не треба мені подарунків!» - каже дитина, невдоволена подарунком батьків на день народження.

«Не треба мені подарунків!» - каже дитина батькам напередодні дня народження, розуміючи тяжку фінансову ситуацію в родині.

«Обійдемося без святкової вечері й сукні (костюма)!» - мовлять ображені діти у відповідь на пояснення батьків, чому вони не в змозі оплатити це.

«Обійдемося без святкового одягу!» - заявили учні однієї з приватних шкіл Харкова, вирішивши витратити гроші, призначені на випускну вечірку, на допомогу хворим дітям.